Сьогодні передивлялась свої архіви. Знайшла фото
зі зборів. То був прекрасний час. Осінь 2013. Ми тоді поїхали на два тижні
тренуватись до Криму у Місхор. Жили на базі, не пам'ятаю як називається, але
пам'ятаю той вид із вікна. Виходиш на балкон, а перед тобою неймовірна краса.
Ліворуч синє море, а праворуч вершина Ай-Петрі. Боже, як то було захоплююче.
Кращого пейзажу в житті не бачила. Умови були класні.
Щодня було по два тренування. Бігали до
Алупкінського парку, там краса. Пішки ходили до Ластівчиного гнізда.
Тренувались на березі моря, на гальці, ото був масаж для стіп. А як пішки
підіймались на вершину Ай-Петрі. Навколо ліси, а коли ти майже біля своєї цілі,
дивишся вниз і просто зомліваєш з того, що бачиш. Стоїш, а навколо тебе, з
однієї сторони доріжка, а з іншої - прірва. Глянеш туди і бачиш все як на
долоні. І те море, і готелі, які здаються тобі крихтами, і ті ліси, повз які
проходили годину, чи більше, потому. Униз спускаються велосипедисти з
неймовірною швидкістю. Коли бачиш таке, серце завмирає, бо тут боїшся пішки
йти, а вони мчать.
Коли був вихідний день, їздили до Ялти. Там
зовсім близько їхати, десь півгодини, мабуть, витратили на дорогу. Ще й таксист
гарний попався. Довіз нас до Набережної й розповів куди йти, щоб подивитись усю
ялтинську красу. Гуляли цілий день. То було незабутньо, ніби йдеш десь по
закордонним вулицям. Все чисто, красиво.
Ті два тижні пролетіли, мов мить. Останнього дня,
4 листопада, було сонячно і тепло. Ми не змогли відмовити собі у розкоші
зануритись у чисте прозоре кримське море. Немов відчували, що то була наша
остання зустріч. Більше туди не повернемось. Вся та казка залишилась незабутнім
спогадом.
Прикро усвідомлювати, що тепер замість кримських пейзажів, маємо брудні коблевські пляжі. А збори тепер проводимо в Очакові, куди б ніколи не поїхали, якщо була б можливість відпочити в Місхорі чи на Тарханкуті. Хотілось би ще раз прожити ті два тижні у тій кримській казці. Поверніть мені той час, поверніть мені той берег.
Прикро усвідомлювати, що тепер замість кримських пейзажів, маємо брудні коблевські пляжі. А збори тепер проводимо в Очакові, куди б ніколи не поїхали, якщо була б можливість відпочити в Місхорі чи на Тарханкуті. Хотілось би ще раз прожити ті два тижні у тій кримській казці. Поверніть мені той час, поверніть мені той берег.
#crimea #beach #sport #trainings #sea #yalta #mountains #trackandfield #легкаатлетика #спорт #тренування #збори
Комментариев нет:
Отправить комментарий