Миколаїв часто називають містом застиглим у минулому. І це не дивно. Якщо подивитись на стан архітектури та міста загалом, то цілком легко зробити такі висновки. Зовнішній вигляд також є чималим фактором, що впливає на розвиток туризму. Немісцеві просто не хочуть приїжджати до міста, яке знаходиться в такому занедбаному стані. А туристи – це гроші, до речі. Але місцева влада вважає, що культура і туризм – це справи другорядні, виділяє кошти на щось інше та відкладає це питання «на потім». У 2018 році з міського бюджету на реставрацію історичних будівель було виділено 0 грн.
Зокрема, представники будівельної галузі Миколаєва однією з головних перепон на шляху розвитку місцевої економіки вважають саме стан архітектури в місті. Це обговорювалось ще восени 2016 року на Третій галузевій зустрічі підприємців і керівників підприємств будівельної сфери, яка проходила під головуванням заступника міського голови Юрія Степанця у виконкомі Миколаївської міської ради.
Скарги щодо жахливого стану архітектури та заклики до реставрації історичної частини міста активно обговорюються вже років п’ять, проте за весь цей час в місті майже нічого не змінилось. Чимало розслідувань було проведено з цієї теми, але до 2019 року ситуація так і не зрушила з місця. Так, наприклад, якщо відкрити «Перегляд вулиць» в Google Maps, де зйомки міста для сервісу проводились у 2014-2015 р.р., то великої різниці з сьогоднішнім днем ви не помітите.
На деякі проекти гроші все-таки виділялись, проте результатів це майже не принесло. В мерії пояснюють, що однією з суттєвих перешкод є збільшення цін протягом часу від підготовки проектів до їх втілення у життя.
Будинок офіцерів флоту – одна з головних пам’яток міста. Проекти щодо його реставрації розробляють ще з 2009 року, але ніяких зрушень з того часу не було. В управлінні з питань культури і охорони культурної спадщини труднощі з ремонтом будівлі пояснюють тим, що коли БОФ передавали від Міністерства оборони в міську комунальну власність, не завершили передачу землі. А тепер у зв’язку з ситуацією в країні відібрати щось у Міноборони справа не з легких.
Водонапірна вежа також чекає на кращі часи. Спасінням для неї поки що є лише небайдужі волонтери, які самотужки намагаються привести до ладу пам’ятку інженерії. Окрім цього, в Миколаєві на сьогодні близько 370 історичних будівель (за списком 1995 року – понад 570 об’єктів), що мають статус об’єкта культурної спадщини місцевого чи національного значення. Переважна кількість з них потребує ремонту.
Проаналізувавши коментарі під фотографіями архітектурних пам’яток у соціальних мережах, ми дізнались, що проблема стану історичних будівель дуже хвилює і місцевих жителів. Можливо, якщо б косметичний стан міста був кращим, то миколаївці більш любили маленьку батьківщину та захоплювались нею.
Не можна сказати, що для поліпшення зовнішнього вигляду Миколаєва взагалі нічого не робиться. Так, на щось коли пощастить кошти і виділяються, ніби навіть ремонтується, але все з такою швидкістю черепахи, що поки відновлюють одне – занедбуються інші. Тож місцевій владі варто більше приділяти уваги іншому, а не по три роки вихвалятися зробленим одним.
Наприкінці 2018 року «Агенцією розвитку Миколаєва» було представлено масштабний проект реставрації історичних будівель міста. В рамках цієї програми планується вже в 2019 році почати оновлювати кілька приміщень, які знаходяться в центрі міста. Директор «АРМ » Віталій Воронов зазначав, що: «Відкладати у дальню шухляду не можна. Потрібно з завтрашнього дня приступати до невеликих пілотних проектів..» Так, справді, починати вже потрібно, адже ремонту потребують понад 70 будівель, а у планах поступова реставрація, тобто 1-2 пам’ятки на рік. Тож скільки доведеться чекати, щоб оновити їх всі?
Деякі будівлі перебувають на балансі міста, проте більшість з них знаходяться у власності приватних осіб. У такій ситуації, аби реставрація все-таки відбулась, обидві сторони і міська влада і власники повинні домовлятись про співпрацю. На конференції було представлено схему 70/30, тобто більшу частину витрат на ремонт за пропозицією «Агенції розвитку Миколаєва» повинна взяти на себе влада. Зокрема, наголошують на тому, що більше уваги треба приділяти дверям і вікнам, бо вони «у час соцмереж» слугують, так званими, фотозонами. Приклад такого фото на своїй сторінці у Facebook нещодавно виклала менеджер проектів «АРМ» Анна Ганжул з питанням: «Чи готові жителі та власники бізнесу брати участь у програмах реставрації елементів фасаду за умови 70/30?»
До речі, у Миколаєві вже були здійснені деякі вдалі проекти реставрації за рахунок приватних осіб, а саме будівля готелю «Олександрівський» (вул. Нікольська, 25), «Будинок з Атлантами» (вул. Пушкінська, 35), будівля кафе «Polichano» (просп. Центральний, 70), Будинок Бредихіна (вул. Нікольська, 1) тощо. Були і невдалі досвіди, коли старовинні двері замінювали на дешеву позбавлену смаку пародію або вставляли звичайні металопластикові вікна (це, до речі, одна з головних проблем, що псує зовнішній вигляд архітектури). Тож якщо ви плануєте ремонтувати будівлю, за можливості, зверніться по допомогу до експертів, які підкажуть як зробити краще.
На мою думку, можна нескінченно з’ясовувати хто правий, а хто винен. Можна перекидати обов’язки один з одного ще невідомо скільки років, та стан пам’яток, на жаль, від цього не покращиться. Якщо ви живете в старому маєтку, дізнайтесь про способи реставрації, можливо за вашим будинком закріплена якась програма реставрації. Треба брати за приклад досвід Львова, Одеси, Чернівців, які постійно виділяють кошти та переймаються станом рідного міста. Згруповувати сили та можливості і разом робити це місто кращим.
Юлія Зоря
