"Ммм.. милий котиик, треба сфоткати і залити в інстаграм, наберу купу лайків та підписників. "
Фотографія - невід'ємна частина життя людини 21-го століття. Чи не кожен з нас має власну сторінку в соц.мережах, кожен лайкає і коментує фотографії своїх друзів та знайомих. Здавалось би усі в певній мірі є фотографами.
"Ммм.. яка прикольна страва, і взагалі модне кафе, треба запостити, нехай всі бачать, яка я класна. "
Користувачі інстаграму та інших соціальних мереж ставляться до фотомистецтва дуже скептично, а хтось взагалі не визнає фотографів майстрами.
Насправді, художня фотографія - це більше, ніж просто пост в інстаграмі. Бути фотохудожником - це не лише постити щось мімішне та гарне, а передавати крізь фото всю красу та бездоганність предмета зображення.
Довелось якось познайомитись на фотовиставці з відомим миколаївським фотохудожником Олександром Усом. Справді надзвичайна людина, яка за своє життя відвідала близько сорока країн та всі області України.
Показати крізь фото справжню красу рідної країни, зокрема околиць Південного Бугу - ось головна ціль Олександра. Його роботи - це більше, ніж просто пост у інстаграм, їх справді можна порівняти з полотнами майстрів. А що найцікавіше, то у кожного фото є своя історія, яка залишається не просто підписом під постом, а у пам'яті Олександра, і він з радістю готов поділитись ними з усіма охочими.
Я не кажу зараз про те, що інстаграм не може бути платформою для фотохудожників, я кажу про те, що реальні емоції з фотовиставки важко передати словесно, чи писемно. А ще, коли ти відвідуєш такі заходи, з'являється враження присутності. Ти ходишь залами, дивишся на величезні полотна і відчуваєш всю красу, наживо, а не крізь скло телефону.
А ось вам і гарний постик для інстаграму ))
А ось вам і гарний постик для інстаграму ))
на фото роботи Олександра Уса
