Гарний день, нарешті свобода! Закінчились місяці переживань і навчань! Учора був останній екзамен. І хоча склала я його не дуже успішно для себе, але я рада , що це все закінчилось, далі буде цікавіше, я сподіваюсь.
Під час екзаменів я страшно переживала. Знаючи, що це не дає налаштуватись, я все одно не змогла перемогти свої хвилювання. На жаль, я не вмію контролювати емоції і під час важливих подій - це дуже заважає. Можливо, саме через це я не змогла показати хороший результат. Після екзаменів у мене був період невеликої депресії, адже я була готова на всі 200 і було дуже прикро зробити такі смішні помилки, завалилась на найлегшому. Я, мабуть, так би і сиділа вдома, ридала б через свої результати, але згодом мені дали усвідомитиміти, що це не найстрашніше у житті і що на моєму шляху буде сотні таких екзаменів. Людині не вистачить нервів, щоб так переживати після кожного погано складеного іспита.
Я усе сприймаю близько до серця і мені, напевно як і більшості з нас, дуже боляче падати після високих результатів. Весь вечір я намагалась зрозуміти чому так вийшло, чому я не була досить уважною, що сталось з моїми думками в період найважливіших для мене іспитів. Аналізуючи ситуацію, я зробила висновок, що не завжди еффективно весь час сидіти за книжками і готуватись до предметів. Треба якось відволікатись, меньше думати про результат і не зосереджуватись лише на підготовці. Ні, я не хочу сказати, що підготовка взагалі не потрібна, вона необхідна, але з перервами на відпочинок.
Отже, зараз я намагаюсь відволіктись від цього жахіття і забути це все як страшний сон. Раніше дуже переживала через те, що скажуть сторонні, коли дізнаются мій результат, але зараз взагалі забила на це все. Врешті-решт, це моє життя і всім має бути байдуже до моїх проблем. Так, я теж маю право помилятись і нікому не дозволено судити мене. Також я зрозуміла, що результат екзаменів не завжди визначає реальні знання людини, це як гра в пощастило/не пощастило. А поганий результат дає добрий стимул та прагнення до вдосконалення!
